Чому мовна стаття закону «Про освіту» не шкодить національним меншинам?

Чому мовна стаття закону «Про освіту» не шкодить національним меншинам?

За останній період новий Закон України «Про освіту» став популярною темою не тільки в Закарпатті, але й у європейських ЗМІ, установах і організаціях Європейського Союзу та Ради Європи. Насправді норми цього Закону являються основним інструментом модернізації української освіти, а також її наближенням до стандартів ЄС. На жаль, деякі європейські політики використовують його, як можливість додати декілька балів до своєї електоральної підтримки та продовжують поширювати неправдиві аргументи, стверджуючи, що він нібито створює загрозу дотримання прав національних меншин, та нібито, здійснення Україною «утискиів» нацменшин (в першу чергу йдеться про етнічних угорців Закарпаття).

Дозвольте нам розвіяти усі міфи з приводу даного питання!

Освіта для національних меншин в Україні представлена у 735 початкових і середніх школах. Близько 400000 школярів, що належать до нацменшин використовують свою рідну мову для здобуття загальної середньої освіти. Найбільш поширені мови, крім української, – польська, російська, румунська, болгарська, угорська та молдовська. Головний принцип формування освітньої політики України – рівний доступ до якісної освіти, незалежно від етнічного походження. Не має значення, чи школяр в українській школі має українське, польське або угорське етнічне походження. Всі громадяни нашої країни мають право мати рівні шанси в житті.

Протягом тривалих років у школах з мовою навчання, що належить до мов національних меншин, всі предмети вивчаються мовою меншини, в той час як на вивчення державної відводиться лише дві години на тиждень, і вона вивчається як предмет. Такий стан справ серйозно шкодить освіті дітей. Наприклад, 55% школярів з румунської національної меншини та 62% з угорської не змогли подолати поріг склав/не склав на зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови у 2017 році. ЗНО є обов'язковим випробуванням для всіх випускників української школи для подальшого доступу до вищої освіти. Отже, ці результати означають, що більше половини дітей з меншин не мають шанс вступити до університету в Україні. Більше того – вони позбавлені можливості отримати роботу на державній службі, у органах місцевого самоврядування чи на інших високих посадах у всіх регіонах України. Це не просто перешкоди в житті дітей. Це грубе порушення їхніх конституційних прав.

На відміну від деяких угорських політиків, Україна не зацікавлена в збереженні мовних гетто. Знання державної мови є і повинно бути фактором соціальної згуртованості та інтеграції всіх громадян України в суспільстві. Норми нового Закону «Про освіту» спрямовані саме на усунення цієї згубної ситуації. Поступово збільшуючи кількість предметів, що вивчаються українською мовою, планується покращити рівень володіння державною мовою протягом усього шкільного періоду. Таким чином закон дозволяє нам запровадити мовну політику, яка вже використовується деякими країнами ЄС – гнучка двомовна освіта, тобто – протягом навчання у школі співвідношення між предметами українською та рідною мовою нацменшин буде поступово змінюватися з п'ятого по дванадцятий клас та сягати 60%/40%.

Щодо спекулювання Угорщиною «мовним питанням» можна повідомити наступне. Не буде заборони для навчання на жодній з мов нацменшин. Ці мови будуть і надалі використовуватися в школах разом з українською. Жодна школа національної меншини не буде закрита. Учителів також не звільнятимуть. На 2018 рік вже закладено бюджетні кошти на підвищення їх кваліфікації, в тому числі з української мови. Україна цінує цивілізований діалог та конструктивну дискусію з нашими міжнародними партнерами. Венеціанська комісія матиме свою думку про відповідність закону «Про освіту» міжнародним зобов'язанням України, і ми готові розглянути її рекомендації.

17.01.2018

Коментарi

Немає коментарiв. Ваш буде першим!
Ми в Контакті