Напад на Красії

Доброго часу доби!

Звертаюся з наступного приводу (Посадові поліціанти регіону мовчать. Можливо, бо Свята).

В ніч з 30 на 31 грудня, на мене було скоєно напад на території готелю «Перлина Красії» (с.Вишка, Великоберезнянського р-ну, Закарпатської обл.). Напад скоїв місцевий мешканець Баран С. Ф. (з лише йому зрозумілих причин). Разом з ним, я працював в цьому готелі останні 2 міс. Офіційно гр. Баран є директором готелю.

І це не була бійка. Був неочікуваний напад, під час якого, я був збитий з ніг, і надалі тільки відчував удари ногами по голові та в район гру динної клітини.

На місце злочину прибули, швидка допомога та наряд поліції з смт Великий Березний.

Замість того, щоб затримати нападника, один з поліціантів (Віталій Вайда) почав себе поводити зухвало, та всю вину перекладати на мене. Волав, щоб я підвівся. Це при тому, що я не в змозі був рухатися. Також, він намагався примусити мене підписати протокол, в якому «з моїх слів», я впав та вдарився після поштовху. Заспокоївся цей «представник» Нової поліції тільки після того, як я почав телефонувати журналістам, та інформувати їх про те, що дійсно відбувається.

Карета швидкої допомоги доставила мене до районної лікарні лише після того, як подіяло знеболювальне, і я зміг встати на ноги. Лікарям, що приїхали на цей виклик, щира подяка!

Загалом, я 5 чи 6 годин, пролежав в нерухомому стані, періодично втрачаючи свідомість, з проламаною грудною клітиною (про що свідчать рентгенівські знімки зроблені вже в Києві ).

В лікарні, Вайда, відкрито розмовляв по телефону, звітуючи комусь про хід справи. Потім пошепки говорив з медсестрою, що брала в мене замір алкоголю. Тому, коли остання зупинила прилад на 1 промілі, я навіть не став сперечатися. Що до перебування в лікарні:

  • 1.Перша допомога - не була надана.
  • 2.В очікуванні лікаря – рентгенолога, змусили сидіти в холодній кімнаті. На прохання, погрітися біля електричного каміну, відповідь медсестри (та, що потім брала замір на алкоголь ): - Київський тортик привезеш, потім погрієшся.
  • 3.Довідку про перебування в лікарні та про мій стан на момент поступлення – не надали.
  • 4.Рентгенівський знімок був зроблений такої якості, що не витримує ніякої критики. По ньому неможливо поставити діагноз. Київські рентгенологи потім це підтвердили.
  • 5.Лікарка – хірург, подивившись на знімок, сказала, що то незначні забої. Тому, не варто хвилюватися. Достатньо – бути в спокої та пропити знеболювальних пігулок.
  • 6.Вайда, з напарником, весь час в різній формі давали зрозуміти, що нічого робити будь які рухи. Бо все одно, тут всі куми та свати.

Свідчення, поліціанти з мене взяли в лікарні. Ніяких офіційних бланків, протоколів, свідків чи підписів (крім мого, на заяві на Барана С.Ф., та на заяві про наміри, що до подальших дій).

Розуміючи, що з регіональним «кумовством» боротися беззмістовно, вирушив до Києва (ледь маючи змогу фізично рухатися).

Буду вдячний, якщо допоможете розібратися з даною ситуацією!

З повагою! Олег.

(Копія листа направлена Голові регіону, Геннадію Москалю)

P.S. З Бараном С. Ф. (нападником), ми не лише працювали, а й товаришували. Коли до мене в гості приїздила дружина, то збиралися на застілля родинами, обмінювалися подарунками. Тому, для мене цей напад, став дуже великою несподіванкою.

Дружина зателефонувала йому потім, з одним простим питанням:

- Чому так?

Відповідь проста :

- Він (тобто я) відразу мені не сподобався. Патлатий, п'є пиво, все робить по іншому ніж у мене тут прийнято, він тут чужий. Я таких ненавиджу. Побиття було питанням часу.

Домовленість про співпрацю, в мене була безпосередньо з власником готелю. По факту, я виконував функцію директора. Методи роботи з партнерами та гостями було оновлено. Результати роботи відбувалия в геометричній прогресії. Мабуть тому для Барана, я був дуже недоречний. Бо він був змушений виконувати лише обов'язки завгоспа.

03.01.2017

Коментарi

Немає коментарiв. Ваш буде першим!
Ми в Контакті