Дорогою з Рівного на Луцьк більшість водіїв проскакують цей населений пункт за кілька хвилин. Із траси видно хіба що дахи будинків та шпилі костелу над деревами.
Тим часом тут збереглися сліди майже дев’яти століть: залишки городища, князівський замок, храми XVII‒XVIII століть і залізнична гілка, яка зробила Клевань відомою на всю країну.
Далі — про те, як розвивалося поселення, чим воно живе тепер і що варто побачити за одну поїздку.
Де розташована Клевань
Клевань — селище міського типу в Рівненському районі Рівненської області. Від обласного центру сюди близько 25 кілометрів у бік Луцька.
Дістатися просто: через населений пункт проходить автодорога національного значення Н22. Працює й залізнична станція на лінії Рівне — Ківерці.
Селище стоїть на березі Стубли — притоки Горині. Річка невелика, проте саме її долина визначила, де колись поставили укріплення.
Навколо тягнуться мішані ліси, типові для цієї частини Волині. Улітку тут прохолодніше, ніж у місті, тому маршрут добре підходить для неспішної прогулянки.
Історія Клевані від давнього городища
Історія Клевані значно давніша за перші документи про неї. Археологічні знахідки та дослідження свідчать, що поселення на цьому місці існувало вже у XII столітті.
Кожне старе містечко зберігає більше, ніж встигає розповісти дорожній вказівник.
Перша згадка та князі Чорторийські
Стару назву поселення історики подають як Коливань. Побутує версія, що вона походить від назви великих ваг, на яких зважували худобу, проте певності тут немає.
Перша письмова згадка датується 1458 роком. Тоді Клевань фігурує в переліку майна князя Чорторийського.
Рід Чорторийських володів цими землями кілька століть поспіль. Саме з їхніми іменами пов’язані всі головні будівлі селища.
Клевань у XIX‒XX століттях
1834 року сюди з Луцька перевели гімназію, проте вона протрималася недовго — за два роки заклад перебрався до Рівного. Освітня традиція в містечку все ж закріпилася.
1877 року Чорторийські продали свої тутешні маєтки російському імператору Олександру II. Володіння перейшли до управління царської родини.
З 1940 по 1962 рік Клевань була центром окремого Клеванського району. Після його ліквідації селище втратило адміністративний статус, але зберегло промислові підприємства.
Зв’язок селища із замком Чорторийських
Замок і поселення розвивалися разом: спершу з’явилося укріплення, потім навколо нього виросли двори ремісників і торговців. Про сам замок варто говорити окремо, бо його історія тягне на цілу розповідь.
Що збереглося на замковому подвір’ї
Укріплення заклали 1475 року на місці давнього городища. За наступні століття його не раз перебудовували.
До наших днів дійшли:
- фрагменти оборонних стін;
- дві кутові вежі;
- арочний в’їзний міст;
- два флігелі, зведені 1817 року;
- рештки валів навколо території.
Стан пам’ятки складний, частина будівель потребує реставрації. Попри це замковий комплекс залишається головним історичним об’єктом селища.
Храми та пам’ятки селища Клевань
Крім замку, у Клевані збереглися культові споруди, які рідко трапляються в населених пунктах такого розміру. Кожна з них має свою дату й свою історію.
Благовіщенський костел і церква Різдва
Мурований Благовіщенський костел будували в 1610‒1630 роках у стилі раннього бароко. Перед тим, 1590 року, на тому ж місці стояв дерев’яний храм.
Засновником вважають Юрія Чорторийського — першого в цьому православному княжому роді, хто перейшов на католицизм. Костел став родовою усипальницею.
Церква Різдва зведена 1777 року. Разом із костелом вона формує впізнаваний силует селища.
| Об’єкт | Час появи | Чим цікавий |
|---|---|---|
| Замок Чорторийських | 1475 рік | вежі, стіни та арочний міст |
| Благовіщенський костел | 1610‒1630 роки | раннє бароко, усипальниця роду |
| Церква Різдва | 1777 рік | дерев’яна традиція Волині |
| Тунель кохання | XX століття | зелена арка над коліями |
| Бездонне озеро | природний об’єкт | не замерзає взимку |
Таблиця показує, наскільки різні за походженням ці місця. Обійти їх усі можна за один день без поспіху.
Тунель кохання біля Клевані
Всеукраїнську популярність селищу приніс саме цей об’єкт. Мова про ділянку залізничної колії завдовжки близько чотирьох кілометрів, що веде від станції до підприємства.
Потяги тут курсували рідко, і дерева поступово сформували над рейками суцільну зелену арку. Природа фактично підстригла собі коридор за формою вагона.
Найкраще місце виглядає в кінці травня та на початку червня, коли листя ще свіже. Восени тунель набирає зовсім інших кольорів і теж має своїх прихильників.
Навколо об’єкта виросла туристична інфраструктура: паркінг, сувенірні крамнички, кафе, майданчик для урочистих подій. Багато пар приїжджають сюди на фотосесії.
Сучасне життя селища
Сьогодні Клевань — це кілька тисяч мешканців, школи, медичні та комунальні заклади. Частина людей працює в Рівному, бо дорога займає менш ніж пів години.
Туризм став помітною статтею місцевої економіки. Вихідними тут звично побачити автобуси з групами та автівки з номерами інших областей.
Щоб оглянути головне за один день, зручно рухатися так:
- Почніть із замкового комплексу, поки не з’їхалися групи.
- Пройдіться до Благовіщенського костелу та церкви Різдва.
- Зробіть паузу на каву в центрі селища.
- Вирушайте до тунелю кохання й пройдіть його хоча б наполовину.
- Завершіть маршрут біля Бездонного озера, якщо лишається час.
Такий порядок економить час на переїздах між точками. Загалом на все знадобиться чотири‒п’ять годин.
Найтепліші спогади з подорожей зазвичай приносять не найгучніші місця, а ті, куди приїжджаєш без завищених очікувань.
Клевань добре ілюструє цю думку: тут немає натовпів, зате є справжня історія, яку видно просто на вулицях. Селище з давнім городищем, князівським замком і зеленим тунелем вартує окремої поїздки.
Якщо плануєте маршрут Рівненщиною, залиште на Клевань щонайменше пів дня — і поверніться сюди в іншу пору року, щоб побачити її зовсім іншою.
