Вулиця Шкільна в центрі Рівного — і раптом невелика двоповерхова будівля з напівкруглими вікнами, пілястрами і скромним, але впізнаваним фасадом. Якщо не знати, що шукаєш, можна пройти повз. Але саме тут, на Шкільній, 39, розташована єдина діюча синагога міста — жива нитка, що з’єднує сучасне Рівне з кількасотлітньою єврейською традицією.
Рівненська єврейська громада колись була однією з найчисельніших у місті. Її спадщина — це синагоги, кладовища, торгові квартали — досі відчувається в міській тканині, навіть якщо видима лише тим, хто цілеспрямовано її шукає. Розповідаємо, як розвивалася єврейська громада Рівного, як зводилися синагоги і що від усього цього залишилося сьогодні.
Єврейська громада в Рівному: початки
Євреї з’явилися в Рівному доволі рано — місто з торговельним потенціалом і захищене фортечними стінами приваблювало купців і ремісників. Проте офіційний дозвіл на будівництво синагог вони отримали лише в другій половині XVIII століття.
Першу дерев’яну синагогу дозволили збудувати у 1760 році, а другу — у 1786 році, вже за часів князя Юзефа Любомирського. Його батько Станіслав і дід Ян поступово розширювали права єврейської громади, дозволяючи будівництво культових споруд, громадських лазень та організацію хевра кадіша з розширенням єврейського цвинтаря.
Масштаб єврейської присутності в регіоні
Цифри свідчать про справді масштабну присутність єврейської громади в регіоні. За даними Рівненського повітового староства, лише на території Рівненського повіту у 1923 році існувало 20 синагог та 73 молитовних будинки.
Молитовні будинки — хедери, штіблах та бейт-мідраші — відігравали не менш важливу роль, ніж великі синагоги, забезпечуючи релігійне і суспільне життя єврейської громади на рівні окремих кварталів і вулиць.
Напередодні Другої світової війни у Рівному разом із біженцями з окупованих районів Польщі проживало понад 25 тисяч євреїв. Єврейська громада в кінці XIX — на початку XX ст. була представлена переважною більшістю населення міста.
Велика синагога: від молитовні до спортивної школи
Головна рівненська синагога на вулиці Шкільній була зведена між 1840 і 1847 роками — хоча деякі дослідники датують її кінцем XIX ст. Споруда вирізнялася серед забудови і довгий час була одним із найпомітніших будівель цього кварталу.
Радянська влада закрила синагогу у 1957 році. Відтоді в будівлі діє обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Авангард» і спортивне товариство профспілок «Україна» — цілком типова доля єврейських культових споруд у радянський період.
Архітектурні риси Великої синагоги
Навіть після десятиліть іншого використання будівля зберегла деякі архітектурні ознаки, характерні для синагогальної архітектури. Фасад споруди виконаний у стилі модерн і має:
- аркові вікна у профільованому обрамленні зі шропсами;
- неширокий фриз у барокових завитках;
- каннельовані пілястри по кутах;
- складнопрофільний карниз і фільончате оформлення підвіконного простору.
Така деталізація фасаду була типовою для єврейських молитовних будинків кінця XIX — початку XX ст. на землях Правобережної України.
Мала синагога «Старий Клойз»: єдина діюча
Поруч із колишньою Великою синагогою, також на Шкільній, розташована Мала синагога «Старий Клойз» — одна з трьох збережених єврейських релігійних будівель Рівного і єдина, яка сьогодні діє. Адреса: вулиця Шкільна, 39.
Будівля цегляна, у плані майже квадрат — 30 на 25 метрів. Інтер’єр освітлюють великі напівкруглі вікна, що надають простору відчуття висоти і світла. Зовні споруда доволі скромна: карнизи, пілястри у кутах і окантовка віконних ніш. Козирок над входом з’явився вже у XXI столітті.
Збереження діючої синагоги в постсовєтському місті — це не просто питання архітектурної спадщини, а й живе свідчення тяглості релігійної і культурної традиції, яку не змогли перервати ані радянська атеїзація, ані трагедія Голокосту.
Саме ця будівля сьогодні є центром єврейського громадського та релігійного життя Рівного.
Синагоги регіону: ширший контекст
Рівне — не єдине місто Рівненщини, де збереглися єврейські культові споруди. У Дубні діє синагога, збудована орієнтовно у 1784 році, — одна з найбільших у Західній Україні, що є частиною Державного історико-культурного заповідника міста.
Відомі релігійні постаті, пов’язані з регіоном:
- теолог і мислитель Маршур Едельс, похований в Острозі;
- хасидський цадик Аарон Перлов, похований у Млинові;
- поет Ошер Шварцман, похований у Рафалівці Володимерецького району.
Присутність таких постатей підкреслює духовний і інтелектуальний масштаб єврейської громади всього регіону, а не лише обласного центру.
Трагедія Голокосту
Рівненська єврейська громада була практично знищена під час нацистської окупації. Рівненська область була окупована у період із 24 червня до 9 серпня 1941 року.
Тоді у місті мешкало понад 25 тисяч євреїв — і більшість із них загинула в роки Другої світової війни. Ця трагедія стала найбільшим розломом в історії єврейської громади Рівного, після якого колись багатолюдний квартал на Шкільній перетворився на місце з кількома вцілілими будівлями та важкою пам’яттю.
Синагоги Рівного у порівнянні
Для наочності зібрали основні відомості про єврейські культові споруди Рівного в одній таблиці:
| Об’єкт | Рік будівництва | Сучасний стан |
|---|---|---|
| Перша дерев’яна синагога | 1760 р. | Не збереглася |
| Друга дерев’яна синагога | 1786 р. | Не збереглася |
| Велика синагога | 1840–1847 рр. | Спортивна школа «Авангард» |
| Мала синагога «Старий Клойз» | XIX ст. | Діюча, вул. Шкільна, 39 |
Як відвідати синагогу в Рівному
Тим, хто хоче познайомитися з єврейською спадщиною Рівного, варто врахувати кілька практичних порад:
- відвідати Малу синагогу «Старий Клойз» на вулиці Шкільній, 39 — єдину діючу;
- оглянути будівлю колишньої Великої синагоги поруч і порівняти архітектуру обох споруд;
- пройтися вулицею Шкільною, де колись розташовувався головний єврейський квартал міста;
- дізнатися більше про трагедію єврейської громади Рівного в краєзнавчому музеї.
Такий маршрут дозволить відчути масштаб єврейської присутності в місті — і те, що від неї збереглося сьогодні.
Чому ця спадщина важлива для Рівного
Синагоги Рівного — це не лише архітектурні пам’ятки, а й матеріальне свідчення кількасотлітньої присутності єврейської громади в місті. Ця громада формувала торговельне, культурне і релігійне обличчя Рівного нарівні з іншими народами, що жили тут протягом століть.
Зберегти пам’ять про цю спадщину — означає зберегти повний, чесний портрет міста, де поруч жили люди різних традицій і віросповідань.
