Заходиш у старий центр Рівного, і погляд одразу впирається у величну споруду з п’ятьма банями — Воскресенський собор. Понад століття цей храм слугує головним духовним орієнтиром міста, пережив пожежі, війни та роки забуття, але щоразу повертався до життя.
Це не просто культова споруда, а справжня історична пам’ятка, пов’язана з долею цілого краю. Розповідаємо, як зводили собор, які архітектурні риси роблять його унікальним і яку роль він відіграє в духовному житті Рівненщини сьогодні.
Історія зведення Воскресенського собору
На місці нинішнього собору колись стояла дерев’яна церква Воскресіння Христового, зведена ще у 1580 році. Заснувала її княгиня Марія Несвицька-Рівненська, проте споруда згоріла за часів татаро-монгольської навали.
Пізніше на цьому місці відбудували нову дерев’яну церкву, яка також не витримала випробувань часом — вона згоріла у 1881 році. Саме тоді й було ухвалено рішення про будівництво нового мурованого храму в центрі міста.
Закладення собору імператором
Новий кафедральний Воскресенсько-Михайлівський собор зводили упродовж 1890–1895 років. Церемонію закладки провів особисто імператор Олександр III, який спеціально прибув до Рівного разом із дружиною Марією Федорівною та цесаревичем Миколою Олександровичем.
Візити монарших осіб до провінційних міст того часу зазвичай означали особливе значення події для всього регіону, а не лише для окремої громади.
30 серпня 1890 року об 11 годині у старій церкві розпочалося урочисте богослужіння, яке провів єпископ Волинський та Житомирський Модест. Представники місцевого дворянства піднесли Його Величності ікону — символічний жест на честь цієї важливої події.
Архітектурні особливості собору
Проєкт нового храму розробив архітектор Дейнека. Собор має хрестовокупольну композицію: середній, найбільший купол доповнюють чотири менші куполи по кутах споруди.
Основні архітектурні риси Воскресенського собору:
- хрестовокупольна, чотиристовпна, триапсидна структура з позакомарним покриттям;
- п’ять верхів шоломоподібної форми, які завершуються маківками на гранчастих барабанах;
- цегляні фасади з великою кількістю рустів і декоративних елементів;
- дзвіниця у вигляді арки з невеликим куполом над головним входом.
У західній частині собору влаштовані хори, а вхід до підземного храму передбачений одразу з двох боків — через закриті сходи справа від головного входу і через вівтарну частину.
Вхідні портали та оздоблення
До собору ведуть широкі парадні сходи, викладені з каменю-пісковика. Входи розташовані з західного, північного та південного боків будівлі і являють собою багато декоровані перспективні портали.
Така увага до деталей робить собор не лише духовною спорудою, а й справжнім архітектурним твором, який приваблює увагу навіть тих відвідувачів Рівного, хто не є прихожанами храму.
Курйози та легенди будівництва
Будівництво собору супроводжувалося і не найприємнішими історіями. За переказами, генеральний підрядник Іса Яполутер виявився причетним до розкрадання коштів — підозру викликало спорудження ним власного двоповерхового маєтку.
Історії про недобросовісних підрядників супроводжували будівництво багатьох великих споруд імперської доби, оскільки контроль за витратами тоді був значно слабшим, ніж сьогодні.
Цей маєток, до речі, зберігся до наших днів — зараз у ньому розташовується міське управління церковної структури. Траплялися й будівельні огріхи: дзвіницю над головною брамою звели так, що її дзвін було чутно переважно лише на західному боці міста.
Ключові дати з історії собору
Для наочності зібрали основні етапи історії храму в одній таблиці:
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1580 | Зведення першої дерев’яної церкви княгинею Несвицькою-Рівненською |
| 1881 | Знищення дерев’яної церкви пожежею |
| 1890 | Закладення нового собору імператором Олександром III |
| 1890–1895 | Будівництво мурованого Воскресенського собору |
| 2020-ті рр. | 130-річчя собору, продовження духовної діяльності |
Роль собору в духовному житті краю
Воскресенський собор упродовж усієї своєї історії залишається головним духовним орієнтиром Рівного. За 130 років існування храм неодноразово опинявся на межі знищення, проте щоразу відроджувався, зберігаючи сакральну і культурну роль для громади.
Сьогодні собор офіційно внесений до реєстру пам’яток культурної спадщини України. Тут відбуваються основні богослужіння єпархії, а сам храм вважають одним із духовних оберегів усього краю.
Як познайомитися з історією собору ближче
Тим, хто хоче глибше вивчити історію Воскресенського собору, варто врахувати кілька моментів:
- відвідати богослужіння, щоб відчути атмосферу храму особисто;
- звернути увагу на архітектурні деталі порталів під час зовнішнього огляду;
- поцікавитися архівними фотографіями собору різних періодів;
- дізнатися більше про легенди будівництва у місцевих краєзнавців.
Кожен із цих кроків допоможе краще зрозуміти масштаб значення цієї споруди для Рівного та всієї Рівненщини.
Чому собор важливий для Рівного
Воскресенський собор — це не просто архітектурна домінанта центру міста, а живий свідок понад столітньої історії краю. Тут перепліталися імперські амбіції, будівельні курйози, руйнування і відродження — усе те, що формувало духовне обличчя Рівного.
Для кожного, хто цікавиться історією православної архітектури чи просто хоче зрозуміти душу міста, собор залишається обов’язковим місцем для відвідування — храмом, який пережив вогонь війни і щоразу повертався із забуття.
Ідучи вулицею Соборною повз цю величну споруду, важко не зупинитися і не роздивитися деталі фасаду ближче. Кожен елемент декору, кожен купол несе в собі частку історії, яку варто знати не лише прихожанам, а й усім, хто вважає себе патріотом рідного міста. Собор і сьогодні залишається живим осередком духовного життя, куди приходять люди різних поколінь.
