Йдеш центральною вулицею Рівного і раптом бачиш будівлю, яка одразу вирізняється серед сучасної забудови — гострі шпилі, червона цегла, готичні вікна. Це костел святого Антонія, споруда, яка колись була найвищою в місті і досі залишається однією з найпомітніших його візитівок.
Сьогодні тут звучить не молитва, а органна музика, проте історія цього місця настільки багата подіями, що заслуговує окремої розповіді. Розкажемо, як будувався костел, які архітектурні риси роблять його унікальним і чому він досі важливий для громади міста.
Історія побудови костелу святого Антонія
Будівництво мурованого храму розпочалося ще в другій половині XIX століття, на місці трьох попередніх римо-католицьких святинь, які існували тут раніше. Наріжний камінь заклали задовго до завершення робіт, і процес будівництва затягнувся на десятиліття.
Лише у 1899 році костел нарешті добудували завдяки фінансуванню Романа Даміана Сангушка. Проєкт храму розробив архітектор К. Войцеховський, і саме його бачення визначило вигляд будівлі, яку рівнянами бачать і донині.
Освячення та перші роки роботи
Після завершення будівництва костел відчинив двері перед парафіянами. У кращі часи на службах збиралося до семи сотень вірян, а духовенства налічувалося до десяти осіб — цифри, які свідчать про масштаб і значення храму для тогочасного Рівного.
Повна назва святині — костел Різдва Пресвятої Діви Марії і Антонія Падуанського. Саме під цим ім’ям храм фігурував у документах того часу, хоча в народі закріпилася коротша назва.
Архітектурні риси костелу
Костел зведений у неоготичному стилі, характерному для католицьких храмів того періоду. Основні риси, які вирізняють будівлю серед іншої архітектури Рівного:
- червона цегла як основний будівельний матеріал фасаду;
- гострі шпилі, які здіймалися вгору і були видні з різних куточків міста;
- стрільчасті готичні вікна з кольоровими вітражами;
- видовжені пропорції будівлі, типові для неоготики.
Такий вигляд робив костел справжньою окрасою Рівного — його шпилі бачили практично з будь-якої точки тогочасного міста.
Внутрішнє оздоблення храму
За старими фотографіями відомо, що інтер’єр костелу був не менш вражаючим, ніж фасад. Головний вівтар виготовили з мармуру з позолоченими елементами, а стіни прикрашали розписи, збережені на знімках 1920–1930-х років.
Втрата унікального оздоблення храму — вітражів, фресок, органа — стала однією з найбільших культурних утрат Рівного минулого століття.
На жаль, після закриття костелу все внутрішнє убранство знищили, а розписи безжально здерли зі стін. Сьогодні уявити колишню красу можна лише завдяки архівним фото.
Випробування двома світовими війнами
Костел двічі переживав руйнівні наслідки світових воєн XX століття. У 1922 році храм освятили повторно — після реставрації, яку провели через пошкодження, отримані під час Першої світової війни.
Попри складні часи, будівля щоразу відроджувалася і продовжувала слугувати громаді. Навіть у роки Другої світової війни костел не зачиняли, що для того періоду було рідкістю.
Закриття костелу за радянської влади
Найважчим випробуванням для храму стали не війни, а радянська влада. На початку 1950-х років костел остаточно закрили, майно розграбували, а вежі центрального фасаду знищили разом із унікальним внутрішнім оздобленням.
Доля багатьох культових споруд у радянський період складалася схоже — храми втрачали первісне призначення, але завдяки міцній архітектурі виживали як будівлі попри втрату духовного змісту.
Будівлю на довгі роки віддали під потреби кінотеатру, повністю змінивши її призначення. Ось короткий підсумок ключових етапів історії храму:
| Період | Подія |
|---|---|
| 1858–1899 рр. | Будівництво костелу за проєктом К. Войцеховського |
| 1922 р. | Повторне освячення після реставрації |
| Початок 1950-х рр. | Закриття костелу, знищення оздоблення |
| 1987 р. | Перетворення на зал органної музики філармонії |
Друге життя костелу: зал органної музики
Доля храму змінилася у 1987 році, коли завдяки унікальній акустиці будівлі тут відкрили зал камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії. Філармонія існувала ще з 1930-х років, але власного концертного майданчика довгий час не мала.
Саме акустичні властивості колишнього костелу дозволили створити тут повноцінний концертний простір, який функціонує і сьогодні. Тепер під високими готичними склепіннями звучать органні концерти, а не церковні відправи.
Значення костелу для громади Рівного
Попри зміну функції, костел святого Антонія залишається важливим символом для міста. Це пам’ятка архітектури місцевого значення, яка нагадує про багатонаціональне минуле Рівного і роль католицької громади в його історії.
Для рівнян будівля — це не просто концертний зал, а частина культурної ідентичності міста. Кожен, хто цікавиться минулим Рівного, рано чи пізно звертає увагу саме на цю споруду з гострими шпилями.
Як зʼясувати більше про костел святого Антонія
Тим, хто хоче глибше познайомитися з історією храму, варто врахувати кілька моментів:
- відвідати концерт органної музики, щоб оцінити акустику будівлі особисто;
- переглянути архівні фотографії костелу, доступні у краєзнавчих джерелах;
- звернути увагу на архітектурні деталі фасаду під час прогулянки центром міста;
- поцікавитися експозиціями місцевих музеїв, де іноді представлені артефакти, пов’язані з історією храму.
Костел святого Антонія — приклад того, як будівля може пережити кілька епох, змінити призначення, але залишитися важливою частиною міста. Його історія — це історія самого Рівного, з усіма злетами і втратами минулого століття.
