Є місця, куди людина приходить не відпочивати, а просто дихати. Рівненський природний заповідник — саме таке: десятки тисяч гектарів поліських лісів і боліт, куди час ніби не поспішає і де досі можна зустріти тварин та рослини, зниклі в інших куточках Європи.
Це другий за розміром природний заповідник в Україні, і розташований він на самому півночі Рівненської області — майже на кордоні з Білоруссю. Розповідаємо, як і навіщо його створили, що тут росте й живе і чому це місце важливе для всього регіону.
Як і коли створили заповідник
Рівненський природний заповідник заснували Указом Президента України від 3 квітня 1999 року. Початкова площа становила 47 046,8 гектара, проте пізніше, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 14 серпня 2003 року, заповіднику передали у постійне користування земельну ділянку площею 42 288,7 гектара.
Заповідник розташований у межах Вараського та Сарненського районів, а його адміністрація знаходиться в Сарнах, урочище Дубки-Розвилка. Від Рівного до заповідника — понад 90 кілометрів, тому дістатися сюди найзручніше власним автомобілем.
Мета створення заповідника — збереження незайманої природи різних ландшафтних зон Полісся, а також рідкісних і зникаючих видів рослин та тварин. Уся територія умовно поділяється на два типи екосистем: ліси і болота.
Природні заповідники відрізняються від національних парків тим, що мають суворіший режим охорони — людська господарська діяльність тут обмежена або повністю заборонена, щоб природа могла розвиватися без втручання ззовні.
Саме через це заповідник є місцем активної наукової роботи, а не туристичним об’єктом у традиційному розумінні.
Ліси та болота: два обличчя заповідника
Серед лісів основну роль відіграють соснові та сосново-березові масиви. Ці ліси типові для Полісся і займають значну частину заповідної території.
Болота — другий ключовий тип екосистеми. На території заповідника представлені всі типи боліт, що трапляються на Поліссі: низинні, перехідні та сфагнові. Найбільшою різноманітністю характеризується Білоозерська ділянка, де переважають низинні болота та болота перехідного типу.
Поліські болота — це не лише унікальні природні екосистеми, а й важливі регулятори водного балансу регіону, здатні накопичувати і утримувати воду краще за будь-яке штучне водосховище.
Багато боліт заповідника мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення, що підкреслює їхню цінність не лише для України, а й для всієї Європи.
Флора заповідника
Кількість видів судинних рослин у заповіднику становить 563 види. Крім того, тут зареєстровано 150 видів мохоподібних, 101 вид грибів і 26 видів лишайників — флора спорових рослин та грибів поки що вивчена недостатньо і продовжує досліджуватися.
Особливу наукову цінність мають 28 рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України. Серед них варто виділити кілька особливо цікавих:
- верба лапландська — рідкісний вид, що потребує занесення до Червоної книги;
- осока дводомна, тонкокореневищна та торфова;
- болотні мохи — гелодій Бландова та меезія тригранна;
- росичка круглолиста — рослина-хижак, характерна для сфагнових боліт.
Такий видовий склад робить флору заповідника унікальною навіть у масштабах усього українського Полісся.
Фауна: 221 вид хребетних тварин
Тваринний світ заповідника представлений 663 видами — 387 безхребетних і 276 хребетних, з яких 210 знаходяться під охороною. Загалом фауна хребетних нараховує 221 вид.
Серед ссавців тут живуть 26 видів, найчисельнішою групою є гризуни. Плазуни представлені кількома видами, характерними для Полісся:
- гадюка звичайна та вуж звичайний;
- мідянка і веретільниця ламка;
- ящірки живородна та прудка;
- черепаха болотна і тритон гребінчастий.
У водоймах заповідника живуть 15 видів риб. В озері Біле мешкає вугор, сом та інші типові для Полісся види.
Основні параметри заповідника
Для наочності зібрали ключові характеристики в одній таблиці:
| Показник | Значення |
|---|---|
| Рік заснування | 1999 |
| Площа | 42 288,7 га |
| Розташування | Вараський та Сарненський райони |
| Видів судинних рослин | 563 |
| Видів хребетних тварин | 221 |
| Рідкісних видів рослин | 28 (Червона книга) |
Просвітницька діяльність
Окрім охоронної функції, заповідник веде активну просвітницьку роботу серед населення. У 2006 році тут відкрили просвітницький центр із власною бібліотекою і музеєм природи — місце, де можна дізнатися більше про екосистеми Полісся без необхідності заходити в саму заповідну зону.
Крім того, працівники заповідника видають наукові статті та книги, знімають передачі про природу регіону. Така робота допомагає підвищувати обізнаність місцевих жителів і туристів про цінність поліської природи.
Як відвідати заповідник
Рівненський природний заповідник — суворо охоронювана територія, відвідування якої потребує спеціального дозволу. Проте поряд із заповідною зоною розташовані об’єкти, доступні для всіх:
- озеро Біле, прибережна зона якого є улюбленим місцем відпочинку і не входить до заповідної ділянки;
- просвітницький центр із музеєм природи у Сарнах;
- Нобельський національний природний парк, з яким межує заповідник.
Такий маршрут дозволить познайомитися з природою Полісся, не порушуючи режиму охорони заповідника.
Чому заповідник важливий для Рівненщини
Рівненський природний заповідник — це не просто охоронювана ділянка лісу. Це жива лабораторія, де природа Полісся розвивається у власному ритмі без людського тиску, зберігаючи для майбутніх поколінь те, що в інших місцях давно зникло.
Для Рівненщини це місце має значення водночас наукове, екологічне і культурне — адже саме тут збереглися ті ландшафти, які колись визначали обличчя всього поліського краю.
