Туман над заплавою Збитинки тримається довго — поки сонце не підніметься над Мізоцьким кряжем. Саме в ці години тут найкраще чути болотяних птахів, а роса на осоці блищить так, що доводиться мружитись.
Ця територія на півдні Рівненщини довго залишалася в тіні відоміших локацій області. Дарма: тут на кількох кілометрах змінюються ліси, крейдяні болота й пагорби, а поруч стоять справжні замки.
Далі — про те, чим унікальна ця місцевість, які рослини й тварини тут живуть і як спланувати поїздку без зайвих клопотів.
Де розташований Дермансько-Острозький парк
Територія лежить на півдні Рівненської області, у межах колишніх Острозького та Здолбунівського районів. Від Рівного сюди близько 47 кілометрів, від Києва — приблизно 335.
Адміністрація парку працює в Острозі, тож більшість туристів починають знайомство саме з цього міста. Дорогою легко поєднати огляд замку та вихід на природну стежку в один день.
Ландшафти на межі двох зон
Дермансько-Острозький парк розташований в Острозькій долині — найвужчій східній частині Малого Полісся. Це вузька смуга поліських краєвидів, затиснута між двома височинами.
З півночі підіймається Мізоцький кряж, з півдня — відроги Кременецьких гір. Через долину тече невелика річка Збитинка.
Такий стик природних областей дає ефект, який рідко трапляється деінде: за півгодини пішки ви переходите від соснового бору до відкритого болота, а потім виходите на схил із лісостеповою рослинністю.
Як парк отримав охоронний статус
Історія охорони цієї місцевості почалася 2002 року, коли на Здолбунівщині створили регіональний ландшафтний парк «Дермансько-Мостівський». Згодом його територія увійшла до складу більшого об’єкта.
11 грудня 2009 року указом Президента України тут створили національний природний парк. Він став першим об’єктом такого типу в області, тому місцеві досі за звичкою кажуть «ландшафтний парк» біля Острога.
Загальна площа становить 5448,3 гектара. З них 1647,6 гектара передані парку в постійне користування, решта земель залишилася в інших землекористувачів.
До складу території увійшли й раніше створені заповідні об’єкти:
- ботанічний заказник загальнодержавного значення «Бущанський»;
- гідрологічний та орнітологічний заказники «Збитенський»;
- геологічний заказник «Мізоцький кряж»;
- ботанічний заказник «Урочище Бір»;
- ботанічний заказник «Заплава річки Збитинка».
Кожен із цих об’єктів охороняє свій тип природи, і разом вони дають повну картину краю. Через це прогулянка навіть однією стежкою показує кілька різних середовищ.
Природні особливості території парку
Головна цінність цієї місцевості — не окремі краєвиди, а їхнє поєднання. Ґрунти, вологість і рельєф змінюються буквально через кожні кількасот метрів.
Природа не потребує гучних слів — вона відкривається тим, хто вміє зупинитися і придивитися.
Карбонатні болота Малого Полісся
Болота тут особливі — карбонатні, з високим вмістом вапна у воді. Такі ділянки в Середній Європі майже зникли: більшість осушили й перетворили на пасовища.
Найбільше болото парку — Бущанське, місцева назва Перетоки. Його площа сягає 386 гектарів, лежить воно в заплаві Збитинки поблизу Батьківців.
Друге за розміром — Ілляшівське болото, близько 247 гектарів. Обидва вважають одними з найсхідніших карбонатних боліт середньоєвропейського типу.
Ці болота — залишки величезних водно-болотних систем минулого. Саме тому на них збереглися рослини, яких більше ніде в регіоні не знайти.
Річка Збитинка та її заплава
Збитинка невелика й тиха, але саме вона формує весь ландшафт долини. Влітку її русло місцями майже губиться в заростях.
У заплаві активно працюють бобри: їхні хатки й підтоплені ділянки видно просто зі стежки. Для дітей це часто найяскравіше враження від поїздки.
Вода тут прохолодна навіть у спеку, тому ранкові прогулянки вздовж русла даються значно легше, ніж денні.
Флора Дермансько-Острозького парку
Різноманітність умов дала й багатий рослинний покрив. За наявними даними, флора парку налічує близько 954 видів рослин, а мікобіота — 164 види грибів.
Ліси представлені дубовими, грабово-дубовими, дубово-сосновими та сосновими насадженнями. Трапляються ясенові й чорновільхові ділянки, а також рідкісні угруповання скельного дуба та ялини.
Рідкісні рослини Червоної книги
До Червоної книги України тут занесено близько 51 виду рослин. Це один із найвищих показників серед природоохоронних територій області.
Найбільше вражають орхідеї — так, дикі орхідеї ростуть і в наших широтах. У парку трапляються пальчатокорінники травневий, Фукса та м’ясочервоний, любки дволиста й зеленоквіткова, коручки болотна та темно-червона, булатки червона й довголиста.
На вологих ділянках зростають плауноподібні: баранець звичайний і плаун річний. Особливу цінність мають болотні види — сверція багаторічна та язичник буковинський.
Побачити ці рослини можна лише в певний час, тому травень і червень вважають найкращими місяцями для ботанічних спостережень.
Тваринний світ і птахи парку
Фауна території налічує понад тисячу видів. До Червоної книги України внесено близько 68 із них, і це стосується не тільки великих тварин, а й комах.
Мала кількість сіл навколо зіграла на користь природі. Тварини тут менш полохливі, ніж на околицях великих міст.
Спостереження за птахами восени
Орнітологічний напрямок став окремою причиною приїжджати сюди. Восени над заплавою полює очеретяний лунь, іноді вдається побачити скопу.
Для зручності відвідувачів працівники парку розробили туристичну програму з рекомендаціями, як побудувати маршрут і побачити більше за один день.
| Сезон | Що спостерігати | На що зважати |
|---|---|---|
| Весна | цвітіння орхідей, повернення птахів | багато вологи, потрібне непромокальне взуття |
| Літо | болотна рослинність, боброві хатки | спека вдень, краще виходити зранку |
| Осінь | хижі птахи, кольори лісу | коротший світловий день |
| Зима | сліди тварин на снігу | частина стежок важкопрохідна |
Таблиця показує головне: тут немає «мертвого» сезону, є лише різні враження. Тому маршрут варто підбирати під те, що вам цікавіше.
Туристичний потенціал ландшафтного парку
Для відвідувачів облаштовано три екологічні стежки, один пішохідний і один велосипедний маршрут. Це формат зеленого туризму без складних підйомів і спорядження.
Екскурсію з провідником замовляють заздалегідь у адміністрації. Самостійно ходити теж можна, але з супроводом ви побачите значно більше деталей.
Щоб поїздка вийшла спокійною, дотримуйтесь простого порядку дій:
- Оберіть сезон і вирішіть, що для вас головне — рослини, птахи чи краєвиди.
- Заздалегідь домовтеся про екскурсію, якщо хочете пройти стежку з провідником.
- Перевірте прогноз погоди: після дощів заплавні ділянки стають дуже вологими.
- Візьміть закрите взуття, воду та засіб від комах.
- Заплануйте час на сусідні пам’ятки, бо за годину огляд не вкладеться.
Такий підхід економить нерви й дозволяє не гнатися за всім одразу. Один продуманий маршрут дасть більше, ніж шість поспішних зупинок.
Що подивитися поруч
Ландшафтний парк біля Острога оточений пам’ятками, які варто побачити того ж дня. Місто-фортеця Острог — родове гніздо князів Острозьких, а неподалік стоїть монастир у Межирічі.
Цікаві й менш очевидні місця: руїни замку в Новомалині, село Дермань, де народився письменник Улас Самчук, збережений водяний млин у Мостах.
Окрема історія — урочище Пекло біля Бущі. У пагорбі з такою назвою є дев’ять печер, де знаходили сліди вогнищ, жорнові камені та давні крем’яні вироби.
У Малій Мощаниці та Бущі збереглися столітні криниці глибиною понад 60 метрів. В урочищі Гурби, де відбувся один із найбільших боїв УПА з військами НКВС, облаштовано меморіальний комплекс.
Найцікавіші відкриття часто чекають не за тисячі кілометрів, а за годину дороги від дому.
Дермансько-Острозький парк доводить це на практиці: карбонатні болота, дикі орхідеї, бобри, замки й печери вміщуються в один маршрут вихідного дня. Тут не буде натовпів і черг, зате буде тиша, якої бракує в місті.
Якщо ви ще не бували в цій частині Рівненщини, почніть із короткої екостежки — і вже дорогою назад плануватимете наступний приїзд.
