Головна » Костянтин Острозький і його внесок у розвиток краю

Костянтин Острозький і його внесок у розвиток краю

від Мельник Микола
0 коментарі
Історична сцена з князем Костянтином Острозьким та його радниками, які розглядають креслення і модель храму.

У лютому 2026 року минуло п’ять століть від народження людини, без якої історія Волині виглядала б зовсім інакше. Мова про князя, чиє ім’я досі носить університет в Острозі.

Про нього часто згадують коротко: багатий магнат, який дав гроші на Біблію. Насправді за цим стоїть значно ширша діяльність, що тривала понад пів століття.

Далі — про рід князя, його вплив на життя краю та про те, як саме він підтримував школи й друкарство.

Хто такий Костянтин Острозький

Розмова про цю постать майже завжди починається з плутанини в іменах. Її варто розібрати одразу, щоб далі не заплутатися в датах.

Походження та подвійне ім’я князя

Народився він у лютому 1526 року в Турові, на землях Великого князівства Литовського. При народженні хлопця назвали Василем.

Із середини 1540-х років він почав іменуватися Костянтином — на честь батька. Через це в літературі його називають подвійним іменем Василь-Костянтин.

Батько помер 1530 року, коли синові було лише чотири роки. Вихованням займалася мати, княгиня Олександра Слуцька, і домашня освіта хлопця була як на ті часи ґрунтовною.

Спадок батька і родові землі

Батько, Костянтин Іванович Острозький, був великим гетьманом литовським і уславленим полководцем. Його перемога під Оршею 1514 року увійшла до підручників.

Син успадкував не тільки маєтки, а й політичну вагу роду. Володіння Острозьких охоплювали сотні сіл і десятки містечок на Волині та Київщині.

За рівнем статків він належав до найзаможніших магнатів держави. Саме ці ресурси згодом дозволили фінансувати те, чого не робив тоді майже ніхто.

Роль князя в історії краю

Впливовість Острозького трималася на трьох опорах: землі, посаді та авторитеті серед православної шляхти. Кожна з них працювала на інші дві.

Справжня велич людини вимірюється не тим, що вона зібрала, а тим, що встигла передати іншим.

Київський воєвода протягом 49 років

Посаду київського воєводи князь обіймав із 1559 року й до самої смерті. Це майже пів століття на одній із ключових позицій держави.

У 1573‒1574 роках його ім’я звучало серед претендентів на королівський престол Речі Посполитої. До корони справа не дійшла, проте сам факт говорить про масштаб постаті.

Сучасники називали його некоронованим королем Русі. Прізвисько прижилося, бо реальна влада князя на українських землях подекуди перевищувала королівську.

Захисник православної традиції

Після Берестейської унії 1596 року князь став одним із головних її опонентів. Він відкрито виступав проти нав’язаного об’єднання церков.

Його підтримували міщани, духовенство й козацтво. Для православної громади Волині Острог перетворився на осередок, куди зверталися по допомогу та захист.

Ця позиція коштувала князеві напружених стосунків із королівським двором. Від своєї лінії він не відступив до кінця життя.

Підтримка освіти та книгодрукування

Найбільший слід Острозький залишив не на полі бою, а в культурі. Він вкладав кошти туди, де результат з’являвся через десятиліття.

Основні напрямки його меценатства виглядали так:

  • утримання школи в Острозі та оплата праці викладачів;
  • запрошення друкарів і фінансування друкарні;
  • підтримка шкіл у Турові та Володимирі;
  • створення осередку книжкової справи в Дермані;
  • збирання й перевірка рукописів для видань.

Такий перелік показує систему, а не разові пожертви. Князь фінансував увесь ланцюжок — від навчання учнів до випуску готової книги.

Острозька школа та її програма

Школу в Острозі заснували близько 1576 року. Її вважають першим вищим навчальним закладом такого типу на східнослов’янських землях.

Заклад називали слов’яно-греко-латинським, і назва пояснює головну особливість програми. Тут уперше паралельно викладали три граматики: церковнослов’янську, грецьку та латинську.

До Острога їхала здібна молодь з різних куточків України. Навчання оплачував князь, і бідність не була перепоною для вступу.

Друкарня та Острозька Біблія

Близько 1575 року князь запросив до Острога досвідченого друкаря Івана Федорова, який на той час зазнав переслідувань у Московії. Так у резиденції з’явилася повноцінна друкарня.

За час її роботи світ побачило понад двадцять видань. Серед них — «Азбука» 1578 року, потрібна для шкільного навчання.

Головною працею стала Острозька Біблія 1581 року. Це перше повне друковане видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Наклад склав близько 1500 примірників — величезна цифра для XVI століття. Книги розійшлися Україною та Європою.

Значення цього видання можна звести до кількох пунктів:

  1. Уперше повний біблійний текст став доступним у друкованому вигляді.
  2. Над звіркою рукописів працював цілий гурток книжників і перекладачів.
  3. Видання показало Європі рівень української книжкової культури.
  4. Оформлення й гравюри стали зразком для наступних друкарень.

Кожен із цих пунктів окремо був би помітним досягненням. Разом вони зробили невелике волинське містечко відомим далеко за межами краю.

Спадщина князя в сучасному Острозі

Помер Василь-Костянтин Острозький у лютому 1608 року у віці 81 року. Поховали його в Богоявленській церкві в Острозі, поруч із родовим замком.

ДатаПодіяЩо це дало краю
1526народження в Туровіпоява спадкоємця роду Острозьких
1559призначення київським воєводоюпосилення впливу князя на Волині
близько 1576заснування школи в Острозіперший вищий навчальний заклад
1581вихід Острозької Бібліїрозквіт українського книгодрукування
1608смерть і поховання в Острозіпочаток вшанування пам’яті

Таблиця показує головне: діяльність князя розтягнулася на кілька поколінь. Те, що він започаткував у 1570-х, працює й досі.

Де вшановують пам’ять князя

Сучасний Національний університет «Острозька академія» вважає себе спадкоємцем тієї самої школи XVI століття. Це рідкісний для України випадок такої тяглості.

У самому Острозі постать князя присутня скрізь: у замковому комплексі, музейних експозиціях, назвах вулиць. Копії Острозької Біблії показують у музеї книги та друкарства.

Місто живе доти, доки пам’ятає людей, які колись повірили в його майбутнє.

Костянтин Острозький залишив по собі не палаци, а школу й друкарню — речі, що пережили і замки, і кордони держав. Його історія добре пояснює, чому маленький Острог досі називають культурною столицею Волині.

Якщо будете на Рівненщині, почніть саме з Острога: одна прогулянка старим містом розповість про князя більше, ніж будь-який переказ.

Вам також може сподобатися